ГРОМАДА В ДІЇ

ТОВАРИСТВО
УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ ДІМ
В ЧЕРНІВЦЯХ

Ім’я
Пароль

Наші сторінки в:

Галерея:

Помер почесний член Товариства «Український народний Дім в Чернівцях»

З глибоким сумом повідомляємо, що 2 жовтня 2014 року в Парижі на 93 році життя помер видатний український історик та енциклопедист, іноземний член НАН України, професор, довголітній Голова НТШ у Європі, член Сенату ОУН, почесний доктор Чернівецького Національного Університету, почесний громадянин м. Чернівців, почесний член Товариства «Український народний Дім в Чернівцях», автор багатьох монографій, в тому числі «Історії Буковини», кавалер українських та французьких державних нагород, блаженної пам’яті.
 
АРКАДІЙ ЖУКОВСЬКИЙ

Аркадій Жуковський народився у Чернівцях 12 січня 1922 року в родині православного священика, тут минули його дитячі та юнацькі роки. В чернівецькому ліцеї «Арон Пумнул» він отримав середню освіту, завершивши її матурою в 1940 році. Того ж року А. Жуковський поступає на філософський факультет Чернівецького університету, який йому вже не довелося закінчувати. Виїхавши з родиною до Австрії восени 1940 року, він продовжив навчання у Вищій Технічній Школі у Бреслау (тепер Вроцлав, Польща), а завершив його дипломом інженера в Політехніці в Ґраці (Австрія) в 1949 році.

З молодих років А. Жуковський брав активну участь у політичному житті. Ще на початку Другої світової війни він вступив до Організації Українських Націоналістів, у 1942 році він був провідником проводу ОУН у Бреславі, а по закінченні війни очолив провід у м. Граці. В роки навчання брав активну участь в діяльності українських студентських організацій як голова Союзу Українських Студентських Товариств в Австрії (1947-1949 рр.), член управи Центрального Союзу Українського Студентства (з 1948 р.). Він став одним із засновників і активних діячів Українського Студентського Товариства Національного Солідаризму «Зарево», в 1955-1958 рр. – був його головою. На його пропозицію журнал товариства було названо «Розбудова держави», він був членом редакційної колегії цього видання.
 

Після закінчення Другої світової війни Аркадій Іларіонович оселився в Парижі, де познайомився з багатьма українськими і французькими вченими, серед яких були Олександр Шульгин, Володимир Кубійович, Марія Шеррер, Ілько Борщак, Наталія Полонська-Василенко та інші.

З 1959 р. А. Жуковський був генеральним секретарем Українського Академічного Товариства в Парижі (голова – О. Шульгин), також належав до організації Українська Громадська Єдність. В цьому ж році став дійсним членом ради Бібліотеки ім. Симона Петлюри, з травня 1983 до жовтня 1995 очолював Раду Бібліотеки. Паралельно з роботою інженера в 1960 році він став асистентом української мови в Державному інституті східних мов і цивілізацій, Університету Нова Сорбона в Парижі (до 1970 р.), в цьому ж інституті він працював викладачем історії і цивілізації України до 1988 року (доцент з 1977 р.).

Праця в університеті стимулювала історичні дослідження. Саме на кінець 1950-х – початок 1960-х р. р. припадає період активізації наукової діяльності Аркадія Жуковського. За його ініціативою 1949 р. було створено групу науковців, переважно його земляків, що взялися до написання великої праці про рідний край – Т. Бриндзан, Д. Квітковський, І. Новосвіський, В. Кубійович. Наслідком їхньої праці стало видання у 1956 році книги «Буковина. Її минуле і сучасне», в якій А. Жуковський написав «Історію Буковини», був співавтором кількох розділів та разом із Т. Бриндзаном і Д. Квітковським здійснив загальне редагування книги. Цю працю перевидано в Чернівцях у двох томах у 1991-1994 рр. Потім одна за одною з’являються його праці: «Шевченкіана в бібліотеках Парижа» (Париж, 1961), «Шевченко у Франції» (у збірнику «Т. Шевченко, його життя і творчість», Париж, 1964), «Сучасний стан релігії й церкви під совєтами, зокрема в УРСР» (Записки НТШ, т. 181, 1966) та ін.В Українському Вільному Університеті (УВУ) в Мюнхені 1969 р. під керівництвом Н. Полонської-Василенко захистив дисертацію українською мовою на здобуття наукового ступеня доктора філософії на тему: «Петро Могила і питання єдності церков». З 1969 року став продеканом філософічного факультету і доцентом УВУ.
 
З 1969 до 1975 р. А. Жуковський поглиблював вивчення історії і цивілізації Східної Європи у Новій Сорбоні і 25 лютого 1976 р. захистив докторську дисертацію французькою мовою на тему «Історія Київської (Могилянської) Академії 1615-1817, культурного і освітнього осередку Східньої Европи».

Ще працюючи інженером, А.Жуковський долучився до праці в Науковому товаристві імені Шевченка в Європі (НТШ), 1968 року його обирають науковим секретарем, 1972 р., А. Жуковський - дійсним членом НТШ, 1987 року після смерті голови НТШ в Європі (НТШЄ) В. Кубійовича очолив Товариство.

Найбільшим здобутком НТШЄ є Енциклопедія Українознавства, головним редактором якої від самого початку був В.Кубійович, а завершував її вже А.Жуковський. Своєрідним продовженням Енциклопедії Українознавства став проект Енциклопедії Сучасної України, де А.Жуковський, поруч з І.Дзюбою та О.Романівим, стали співредакторами видання.

В 1991-1993 рр. трьома виданнями вийшов «Нарис історії України», написаний А. Жуковським у співавторстві з О. Субтельним, а в 1994 р. – збірник «Б. Грінченко – М. Драгоманов: діалоги про українську національну справу».

В 1992 р. за великий внесок у розвиток українознавства у Франції та у Європі Аркадія Жуковського було обрано іноземним членом Національної Академії Наук України. Того ж року його обрали дійсним членом УВАН у США. 1995 р. за значний внесок у національне відродження України А. Жуковський нагороджений премією Фонду Тараса Шевченка. Заслуги вченого у дослідженні історії і теорії православ’я в Україні були відзначені 30 грудня 1996 р. Почесним дипломом доктора богословія Київської Духовної Академії.

З відродженням незалежної України вчений неодноразово відвідував Чернівці, брав участь у наукових заходах, що проводились Чернівецьким університетом імені Ю. Федьковича. 16 січня 1997 р. йому надано Почесний докторат Чернівецького державного університету імені Ю. Федьковича. 18 січня 1998 р. його обрано Почесним громадянином м. Чернівці. В цьому ж році в Музеї української діаспори в Чернівцях відбувалась виставка, присвячена життю і діяльності А. Жуковського. З нагоди 75-річчя Вченого була проведена ювілейна наукова конференція в Чернівецькому університеті, зустрічі зі студентами і викладачами, урочисті літургії в церквах.

Указом Президента України від 7 лютого 1997 р. за вагомий особистий внесок у розвиток наукових досліджень з українознавства, сприяння встановленню дружніх українсько-французьких відносин Аркадія Жуковського було нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, а 2002 року ІІ ступеня.

Відзнакою особистого внеску вченого в розвиток українсько-французьких зв’язків стало включення А. Жуковського до складу урядової делегації в Україну 2-4 вересня 1998 р., очоленої Президентом Франції Жаком Шіраком.

В останні роки Аркадій Жуковський сприяв поширенню знань про Україну у Франції, зокрема, у франкомовній антології «Європейська літературна спадщина» поміщено його статті про творчість Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, А.Жуковський уклав франкомовну «Антологію української літератури ХІ – ХХ ст.», що з’явилася в 2004 році.

А.Жуковський довгі роки очолював Наукове товариство імені Шевченка в Європі, а 2009 року його обрано почесним Головою НТШЄ.
Довгі роки він жив Україною, українською справою, справами рідної Буковини. Це допомагало йому долати усі перешкоди, заради рідної України він працював у міру своїх сил.

Згідно заповіту покійного його буде поховано в родинному склепі на Руському кладовищі у м. Чернівці. Про точну дату та час прощальної церемонії у Чернівцях громадськість Буковини буде повідомлено окремо.

Вічна пам’ять великому українському патріотові Буковини!

Хай батьківська земля, яку він так палко любив, буде йому пухом!
 
Зажуреній родині висловлюємо щирі співчуття.
 
Товариство «Український Народний Дім в Чернівцях».