ГРОМАДА В ДІЇ

ТОВАРИСТВО
УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ ДІМ
В ЧЕРНІВЦЯХ

Ім’я
Пароль

Наші сторінки в:

Галерея:

«Війна – страшенна мерзота, яку нам нав’язали», – Ігор Буркут

27 лютого о 16.00 відбулася зустріч представників 15 Центрів Європейської інформації із політологом Ігорем Буркутом. Захід проходив в Чернівецькій обласній бібліотеці ім. М. Івасюка.
 
Свою розповідь про ситуацію в країні політолог розпочинає із повернення в радянські часи, адже без історії та досліджень не розібратися. «Людям потрібні стереотипи». Люди звикли до стереотипів. Людям простіше жити із стереотипами. Отже, після розпаду Радянського союзу нашим людям нав’язали нову думка, яка передбачувано стала стереотипом - «Європа – рай земний. Там аж занадто чудово». Та не розказали про шлях, який пройшла кожна європейська країна. Люди думають, що хтось зробить все за них.
 
«Біда, яка не дає нам дихати та розвиватися, є не лише в нас. Там подекуди (в Європі) є також. Це корупція». Вступ до ЄС – це подолання загальних проблем. А у всьому іншому потрібно почати з себе. І до Європи буде чуть ближче. Так нас зв’язує наш менталітет, так звана «споживацька психологія» («а що мені за це буде?»). То в чому ж проблема?
 
«Створення олігархічного режиму». Це шлях, який ми обрали для себе. Не для користі держави, а для власної вигоди. Не для вирішення закоренілих проблем, а для створення нових. І як наслідок – не розвиток, а деградація.
 
«Ми на лінії фронту. Війна неминуча». Спланований удар по Україні – щоб загородити шлях до Європи. Анексія Криму – щоб ми не могли  увійти в НАТО. Наслідок – формулювання європейської думки про Україну. Стратегічна мета Росії – знищити ЄС як об’єднання. Адже Росії ніколи не зрозуміти основні цінності ЄС – свободу з відповідальністю. Свободу не лише у межах власного простору. Свободу, що переходить на навколишніх, і є відповідальністю. В Росії ніколи не було свободи, не говорячи вже про відповідальність.
 
«Що нам допомогло вистояти?» Те, що не передбачалося російською владою. Те, що зветься нацією. Російський солдат не сподівався побачити на захисті нашої країни не лише українців, а й кримських татар, євреїв, білоруського хлопця, що помер одним з перших на майдані. Патріоти визначаються не вишиванкою, а серцем та мозком. «На лінії фронту» нам залишилося вистояти. Війна – страшенна мерзота, яку нам нав’язали. Чим швидше ми її вистоїмо, тим швидше  ми дамо можливість нашим дітям дихати та жити вільно.
 
Примітка автора
2,5 години спілкування пролетіли непомітно. Атмосфера в залі була дуже простою. Цей старший чоловік із сивими вусами, яким позаздрив би сам Дамблдор, випромінював довіру. Сині очі були глибші за небо, чиста українська мова створювала враження, ніби ми слухали кандидата філологічних наук. Зморщені пальці перебирали годинник на сріблястому ланцюжку, досі я такі бачила тільки на картинках. Також вразила манера викладати події в суто об’єктивному світлі, кожне суб’єктивне судження було тільки ремаркою. Люди слухали Ігора Буркута наче діти, яким розповідають дуже цікаву казку. І це було б справді чудово, якби все сказане залишилося тільки вигаданою розповіддю та спогадами.