ГРОМАДА В ДІЇ

ТОВАРИСТВО
УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ ДІМ
В ЧЕРНІВЦЯХ

Ім’я
Пароль

Наші сторінки в:

Галерея:

Документальний нон-стоп

Хвиля документального кіно в Чернівцях все ще вирує. У неділю, 29.11.2015, відбулося одразу два заходи DocudaysUA. Хотілося би детальніше зупинитися на короткому метрі нон-стоп, що пройшов у Літературному целанівському центрі, що знаходиться на вулиці О. Кобилянської, 51.

 

До уваги глядачів було представлено чотири, не пов’язані між собою тематикою, стрічки. Першою переглядали роботу Аманбека Ажимата з Киргистану «Фізрук, золото та річка». Фільм тривалістю в 28 хвилин розповідає про вчителя фізкультури у сільській школі. Чоловік – голова великої родини і змушений виплачувати декілька кредитів. Що робити, якщо зарплати не вистачає навіть на віддачу боргів? Рішення вчитель знаходить у річці Нарин, де добуває золото разом із товаришами. Холод льодяної річки пробирає до кісток навіть глядача, а його важка праця зарази 2 грам бажаного золота просто не може залишити байдужим нікого.

 

Далі переглядали короткий фільм «Готель 22» Елізабет Ло, США. Події цієї стрічки охоплюють всього одну ніч – страшну, холодну та бідну ніч. Лінія 22 – єдиний цілодобовий автобусний маршрут у Пало Альто, Кремнієва долина. Вдень – це звичайний автобус, проте щоночі він стає притулком для тих, хто не може провести темну пору доби у своїй домівці. Бідність, горе, сум. Емоції від настільки короткої картини не полишають глядача і після перегляду.

 

Не менш вражаючим став фільм Міхала Щесняка із Польщі «Точка відліку». Сюжет настільки пробирає до душі, що навіть важко повірити в правдивість картини. Анета, головна героїня документального кіно, вчинила багато помилок у своїй молодості. Найфатальнішою стало вбивство рідної бабусі, за що жінка і відбуває покарання у в’язниці. Згодом Анета влаштовується на соціальну роботу до будинку престарілих. Там вона зустрічає єдину людину, що розуміє її і стає для неї справжнім другом. Старенька жінка Гелена з 6 шести років страждає від опухлих кінцівок. Між жінками, що пережили немало бід, зав’язується взаєморозуміння та дружба. Раптово суд змінює своє рішення – погоджується відпустити Анету додому умовно. Справитися з душевним неспокоєм жінці допомагає саме її єдиний друг, старенька Гелена.

 

І, нарешті, останньою стрічкою став «Пост Майдан» Сергія Андрушко. Події у фільмі охоплюють період напередодні президентських виборів в Україні. Режисер знайомить глядача зі чотирма героями Революції Гідності – різними, проте об’єднаними спільною ідеєю та любов’ю до рідної держави. Минуло три місяці після завершення революції, проте борці за справедливість не можуть змиритися з тим, що всім вже байдуже на Майдан. Чоловіки намагаються боротися за власну ідею самотужки, не здаються та впевнені у своїх силах. Хай же славить Україна таких дітей своєї нації!

 

Чотири фільми, що були показані у целанівському центрі всім охочим, не мають між собою нічого спільного. Їхні режисери народжені у різних куточках світу, та й проблеми, порушені там, також не схожі між собою. Проте кожна із цих коротких кінострічок зачепила не одну струну людської душі, адже ці проблеми актуальні завжди, а сьогодні – особливо. Бідність, справедливість, патріотизм, байдужість чи розкаяння – все це завжди тривожить нас, звичайних людей. Саме тому документальне кіно настільки особливе – вустами героїв і об’єктивами камер воно говорить про те, що турбує, про те, з чим людство намагається чи то боротися, чи то змиритися.

 

Ксенія Філяк.