ГРОМАДА В ДІЇ

ТОВАРИСТВО
УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ ДІМ
В ЧЕРНІВЦЯХ

Ім’я
Пароль

Наші сторінки в:

Галерея:

Як зробити журналістське розслідування, не встаючи з-за комп’ютера

Засновник «Наших грошей» Олексій Шалайський пропонує алгоритм пошуку реальних доказів корупції у віртуальному просторі.
Уявлення про журналістське розслідування як один із найскладніших жанрів, що вимагає величезних зусиль і коштів, Олексій Шалайський вважає хибним. Рік тому, ще до Майдану та війни, він розповідав «Редакторському порталу» про те, що головне в його роботі – досвід копання та знаходження інформації в мережі. Та й саму журналістику засновник сайту «Наші гроші», що вже третій рік викриває корупційні оборудки та допомагає іншим ЗМІ виводити казнокрадів на чисту воду, вважає найпростішою професією: «Якщо ви поганий інженер, ви не зможете побудувати міст – ні хороший, ні поганий. А якщо ви поганий журналіст, то в принципі можете зробити нормальну журналістську роботу, навіть якщо вона буде написана поганою мовою. За суттю робота журналіста схожа на роботу вантажника. А так зване журналістське розслідування – це просто нормальна журналістика, яка стосується великих людей і великих грошей». Про свій метод журналістського розслідування Олексій Шалайський розповідав у Школі журналістики Українського католицького університету.
Де шукати
80% інформації про корупцію лежить на поверхні. Багато що можна знайти через ґуґл. Головне – правильно поставити запитання й витратити час на пошук відповіді. Джерела інформації для розслідування поділяються на три категорії: документи влади, чужі розслідування та інсайд. Коли журналісти починають працювати з документами, вони чомусь забувають про державні сайти, що є повноцінними джерелами ексклюзивної інформації.
tender.me.gov.ua – сайт державних закупівель. Реєстрація на ньому безкоштовна. Згідно з чинним законодавством, усе, що продається й купується державними органами на суму понад 100 тисяч гривень, має пройти тендерну процедуру. Всі деталі процедури публікуються на цьому сайті: хто купує, за які гроші, хто був учасником тощо.
Як шукати на сайті держзакупівель:
Інформація на 98% ексклюзивна – цей сайт ніхто, крім кількох журналістів, не читає. Кільканадцять великих розслідувань, серед яких і вишки Бойка, «Наші гроші» починали саме з Вісника державних закупівель.
z.texty.org.ua - база даних про закупівлі, створена незалежним виданням «Тексти». Тут можна обрати будь-яке державне підприємство й побачити, скільки грошей воно витратило за певний період, або дізнатись, скільки певне приватне підприємство отримало від держави.
Як шукати на сторінці закупівель на «Текстах»:
Щоправда, інколи замовники пишуть назву фірми по-різному: там «Альфа-плюс», а там «АльфаПлюс», наприклад. Доводиться власноруч перевіряти окремо кожен варіант назви. Загалом, якщо ви не знаєте, про що писати, можна зайти на цей сайт, узяти перше, що трапиться там, описати нормальною мовою – і ви станете зіркою регіональних ЗМІ.
reyestr.court.gov.ua – єдиний державний реєстр судових рішень. Він працює вже два-три роки. Не в кожній демократичній державі є такий ресурс. До його бази даних повинні заноситись усі рішення судів України, окрім тих, що містять державну таємницю та іншу засекречену інформацію. Звісно, потрапляють на сайт не всі рішення – дехто намагається уникнути публікації. Покарання для суддів, які не вносять рішення до реєстру, прописане нечітку. Та попри це, тут є на що подивитись.
Як шукати в реєстрі судових рішень:
Тут є маса історій для журналістських матеріалів. Єдиний мінус полягає в тому, що відповідно до закону про захист персональних даних тут немає прізвищ. На «Наших грошах» є спеціальна людина, яка відповідає за роботу з цим реєстром. Щодня ми робимо з нього п’ять новин, одна з яких завжди – «бомба».
У матеріалах інших журналістів ви можете знайти нерозкриті теми, на яких спеціалізуєтесь. Інколи колеги навіть не уявляють, який діамант вам показали. Журналістів, які з нами співпрацюють, ми зобов’язали читати всю місцеву пресу.
Одного разу я знайшов справжню «бомбу» в газеті «Високий замок». Це було інтерв’ю з мером міста Сколе – звичайна заказуха, на яку ніхто не звернув уваги. Журналіст запитав мера про інвестиції в місто, а той відповів: «З інвесторами все складно, але оце приїжджали нещодавно люди Януковича й хотіли за 45 мільйонів гривень купити гору Тростян. Я от думаю: продати чи не продати?». З цього можна було зробити хіт, а журналісти не помітили, бо читали по діагоналі.
Як шукати
Шукайте всіма мовами, які знаєте. Наприклад, якщо напряму запитати українську компанію, скільки вона заробляє, вам відмовлять у відповіді. Зате, зайшовши на сайт лондонської біржі та задавши правильний пошуковий запит, ви отримаєте всю потрібну вам інформацію. Бо якщо компанія не оприлюднить ці дані, її не допустять до бізнесу в Європі.
Якщо шукаєте в ґуґлі англійською, бажано переключитись із google.com.uaна google.comабо навіть британську версію google.co.uk– це різні речі.
Не забувайте використовувати розширений пошук. Інколи ґуґл шукає на певному сайті краще, ніж вбудований у нього внутрішній пошук.
Пошук по ґуґл-документах – специфічний спосіб, який використовують дуже рідко. Буває, що якісь цікаві документи на сайті «підвішені», але на них немає посилання. Тоді ви вписуєте в потрібному полі, які саме документи вас цікавлять, і ґуґл шукає за вашим запитом pdf-файли.
Не обмежуйтесь ґуґлом, адже різні пошуковики по-різному індексують сторінки. Є ще Bing, Ask, Yahoo і багато інших.
Де перевіряти інформацію
irc.gov.ua – сайт державного підприємства Інформаційно-ресурсний центр. На ньому можна довідатись власників усіх українських підприємств. Він є безкоштовним і загальнодоступним. Обираєте потрібний вам реєстр і шукаєте відомості про людину, фірму, підприємство тощо. Цікавим на цьому сайті є реєстр ліцензій. Щоправда, мало хто з журналістів ним користуються, але там можна знайти всі ліцензії, видані в Україні – від сигаретного кіоску до будівництва мостів.
Щоправда, цей сайт може неправильно розкривати власників акціонерних товариств. Тоді вам може допомогти наступний ресурс:
smida.gov.ua – база даних власників підприємств в Україні. Реєстрація тут також безкоштовна. Треба мати на увазі, що багато підприємств не оновлюють інформацію про себе, тож дані можуть бути застарілими.
Як шукати на smida.gov.ua:
dzmi.informjust.ua – державний реєстр друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств. Тут можна знайти головного редактора видання, яке вас цікавить (якщо, наприклад, він не вказаний у вихідних даних газети або журналу).
nrada.gov.ua – сайт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Тут є інформація про власників телерадіокомпаній. Треба перейти на вкладку «державний реєстр ТРО» і скачати файл Word, у якому є перелік усіх телеканалів і радіостанцій із зазначенням власників.
asdev.com.ua – сайт Державної архітектурно-будівельної інспекції України. На ньому можна знайти багато «жовтої» інформації – про машини, дачі, земельні ділянки тощо.
InvestigativeDashboard – сайт із реєстрами всіх компаній у світі. Але деякі послуги тут платні.
Як шукати на InvestigativeDashboard:
Заведіть собі облікові записи в усіх соціальних мережах, якими користуються в Україні. Не обов’язково називатися справжнім ім’ям.
Мережа «Вконтакті» раніше не була потрібною, але тепер підросли діти корупціонерів, через яких іноді можна довідатись щось цікаве.
LinkedIn допомагає в пошуку людей, які працювали чи працюють у компанії, про яку ви готуєте матеріал. Якщо знайти до них правильний підхід, вони можуть розповісти вам багато цікавого – звісно, за умови, що ви на них не посилатиметесь.
«Однокласники» – найкорисніша мережа для розслідувача. Вона набула популярності в Україні однією з перших, тому там реєструвались усі. Потім люди забували про свої облікові записи й переставали ними користуватись. Однак профіль залишається, й він цікавий тим, хто в користувача у друзях. Якщо серед друзів у людини корупціонери, то вона й сама, ймовірно, корупціонер. Утім, в «Однокласниках» треба пам’ятати, що ваш візит на сторінку буде відомий її власнику.
І взагалі – цікавтеся, - радить на завершення Олексій Шалайський. – Роздивляйтесь навколо себе й будьте уважні. Часом інформація, потрібна вам для розслідування, може знайтися в найнесподіванішому місці.