ГРОМАДА В ДІЇ

ТОВАРИСТВО
УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ ДІМ
В ЧЕРНІВЦЯХ

Ім’я
Пароль

Наші сторінки в:

Галерея:

Дмитро Міцевич: Участь у проекті "Бюджет ініціатив" не вимагала особливих зусиль

 


Цього року будь-який мешканець Чернівців міг долучитися до програми «Бюджет ініціатив»  – написати проект і отримати фінансування міської ради на покращення благоустрою міста чи розвитку тих чи інших соціальних сфер.

 Своїм досвідом про участь у проекті поділився громадський активіст Дмитро Міцевич.
 «З’явилося бажання спробувати свої сили з позиції рядового громадянина, адже участь не вимагала особливих зусиль», – зазначає Дмитро. Його проект загальною вартістю 37 тис. грн. полягав у встановленні контейнерів для збору макулатури у п’яти школах міста. По-перше, зауважує автор, це сприятиме екологічному  вихованню школярів, по-друге, кошти, отримані за здану макулатуру, учні зможуть використовувати на потреби школи чи класу, що, у свою чергу, вчитиме дітей приймати самостійні рішення. «У нас цього року було два місяці, щоб подати проект – з першого липня до 5 вересня. Загалом було подано 58 проектів, з них
 
37 дійшли до голосування, деякі з них були відхилені через те, що вони не відповідали компетенції органів місцевого самоврядування». За словами Дмитра, така мала кількість заявок дещо викликала здивування: «Було проведено дуже потужну інформаційну кампанію, і я схиляю голову перед людьми, які проробили просто титанічну роботу щодо промоції бюджету участі – це і міська рада, і громадська організація «Економічні ініціативи». У фейсбуці діяла група 24/7, модератори цілодобово комунікували з людьми, їм можна було поставити будь-яке запитання, яке стосувалося проекту». Відзначає Дмитро Міцевич і лояльне ставлення до авторів проекту: «Подаючи проект, я не побачив, куди потрібно було прикріпити копію першої сторінки паспорта, тому відправив так. Буквально через 10 хвилин після того мені зателефонували з міської ради, сказали про це і, оскільки я вже не міг нічого виправити, пообіцяли зробити це самі, щоб проект взяв участь». По суті, каже автор проекту, його могли «зрізати», однак натомість йому пішли назустріч: «Я вважаю, що це успіх, адже в організаторів було бажання довести
 
все це до кінця». Часу на підготовку проекту, за словами Дмитра, пішло небагато, процедура подання теж була нескладною. Поряд з тим, додає він, виникали і певні проблеми: «Подати проект можна було двома способами: електронним –  через спеціальний портал (досить гарний та інформативний), і через ЦНАП – заповнивши паперовий варіант форми. Були обмеження, наприклад, опис проекту повинен був мати не більше 1500 символів, інакше система його не приймала, натомість в ЦНАПі проходили описи навіть на 2-3 сторінки. І через це виникла 
досить велика дискусія, було багато обурень».
 
На наступний рік, зауважив Дмитро, організатори обіцяли це узгодити. Наступний момент – це голосування. Один з варіантів голосування – через банківський ID, однак перелік банків був досить обмежений, тому на майбутнє його заплановано розширити, додати, зокрема, Ощадбанк. Можна було голосувати, відправивши скановану копію паспорта. Це теж чомусь зупиняло людей, можливо, через боязнь того, що їх дані будуть використані якимось неналежним чином. Поряд з тим, додав активіст, за статистикою міської ради 60% проголосували саме в
 
електронній формі. Була й інформація щодо зловживань: щоб набрати більше голосів за окремий проект, у мешканців збирали копії паспортів. Також, зауважив Дмитро, на наступний рік варто для зручності розширити кількість пунктів, де
 
можна проголосувати паперовим варіантом – наприклад, залучити до цього ЖРЕПи. «Без сумніву, є над чим працювати – можливо, потрібно буде внести окремі зміни в положення про конкурс, однак загалом система діє – і це є надзвичайно позитивним кроком».
 

Лілія Халавка