ГРОМАДА В ДІЇ

ТОВАРИСТВО
УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ ДІМ
В ЧЕРНІВЦЯХ

Ім’я
Пароль

Наші сторінки в:

Галерея:

«Чи з’являться в Україні площі імені Президента України?»

Нещодавно дискусійний майданчик на Буковині поповнився ще одним приводом, який ініціювали представники центру публічної політики та адвокаційних ініціатив «Демос» та факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ. В догоду загальноукраїнським інформаційним «перепалкам» активісти інтелектуального середовища провели 24 вересня 2013 р. публічну експертну дискусію на тему: «Історичні шанси України. Буковинське віче та Угода про асоціацію з ЄС: чи можливі паралелі?».
Історичний феномен Буковинського віче залишає дедалі більше можливостей проаналізувати наскільки ефективними виявилися громадські ініціативи та співставити їх із сучасними умовами України. На зустрічі дуже влучно тематику обговорення окреслив історик Сергій Осачук: «нехай у сьогоднішніх питаннях немає наукової тотожності, але це повинно залишатися в серцях буковинців». Будучи на роздоріжжі прийняття остаточного рішення українська еліта вдається навіть до співставлення фактів, здавалося б непорівнюваних. Цим самим руйнуються усталені закони порівняльної науки. Звісно, історичні факти, як перший так і другий можна і навіть варто переглянути крізь призму політизації. Це поглиблює суть і значення самих подій. «В будь-якому випадку до усіх історичних паралелей слід відноситись дуже обережно», - зазначає політолог Ігор Гаврада.
Одвічна ціна питання
Під час обговорення різко постало резонансне питання про те, чи увійде постать Президента України в аннали історії України. Чи будуть називати аудиторії, зали наукових установ, площі і проспекти міст України? Серед присутніх були ті, хто свято сповідує саме цю тезу. В період каденції саме нинішнього Гаранта можливо відбудеться активізація процесів сповідування європейського курсу України. Можливо, дехто і має рацію. Проте, надавати такого значення конкретній персоні не варто. Ну, як мінімум, тому, що останньому далеко до того, яку роль для ЄС відіграв, скажімо Р. Шуман. Батько нації, але ж не батько-засновник…
Про вчора, сьогодні і завтра
«Загалом же в подіях ми не бачимо аналогії, сам ефект залишається більше у процесі. Не слід забувати, що рішення Буковинського віча знаменувало розпад Великої Імперії, а можлива Угода про асоціацію навпаки – інтеграційний документ», - резюмував Голова Товариства Український дім в Чернівцях Володимир Старик.
Поряд з усіма класичними канонами історії та політології не слід пересмикувати факти, якими можна маніпулювати. Це однозначно призведе до не зовсім адекватних висновків. З цим висловив згоду професор кафедри політології та державного управління Анатолій Круглашов. «Сучасне суспільство, нажаль, активно піддається риториці. Хочеться, щоб саме у 2013 р. шанс українців не був змарнований, як колись це було у далекому 1918 р. Підписавши Угоду про асоціацію з ЄС Україна пройде точку неповернення від того радянського минулого, пострадянської стагнації і неоєвразійської маніпуляції Кремля», - відзначив професор.
Історія залишається наукою, якою слід жити і подавати її об’єктивно у фактах. За нинішнім поколінням залишається найпростіше – здобувати достатній рівень інформації, аналізувати її та робити конструктивні висновки з уроків історії.
 
Шкуро Антон, аспірант ЧНУ ім. Ю. Федьковича